Помалу свічечка моя горить,
Та я не бачу скільки залишилось.
Життя, як річенька, біжить
І все пройшло, неначе це наснилось.
Спливають в пам'яті дитинства дні.
Була там мама, що мене любила
І кожень день в вечірній час
За мене Господа молила.
Тепер за своїх я молюсь дітей,
Щоб дав Господь їм добру долю,
Достатку, радості й добра,
Не знали щоб ніколи болю.
Вже вечоріє, сонечко пішло...
Я помолюсь і теж піду вже спати...
Стомилося і спить село,
Та свічечка все буде ще палати...
Помалу св чечка горить
© Copyright: Александр Цихач, 2018
Свидетельство о публикации №118022512367
Свидетельство о публикации №118022512367
Рецензии