Не бiйся поразок
ти кожної митi, –
шептав менi вiтер –
зневiра та блазень.
Так зорi зійшлись:
сум кружляє довкола,
бо слово двiйник
знову падає долу.
Дзвенять, як цимбали,
мiж гiр зорепади,
їм варто зіграти,
про те, як страждали…
Я – мавка, ти – блазень, –
/зi слiв в оксамитi/
в безмежнiм блакитi
за фразою фраза…
25.02.2018
Так зорi зiйшлись...
© Copyright: Людмила Аристархова, 2018
Свидетельство о публикации №118022500111
Свидетельство о публикации №118022500111
Рецензии
Людмилко, твоє кожне слово, як намистинка і кожна на своєму місці, так гарно і вишукано
Лида Скрипка 25.02.2018 12:39 • Заявить о нарушении
Лида Скрипка 25.02.2018 12:39 • Заявить о нарушении