Тече життя неначе річка,
І час листає сторінки.
Лишились в серці наче стрічка,
Найкращі юності роки.
Кохання перше соромливе,-
Воно в душі моій навік.
Може, не зовсім і щасливе,-
Але забудь його не зміг.
Батьківська лагідна усмішка,
Казковий ранок у саду.
Уже там заросли доріжки,-
Та все у мріях туди йду.
Біленька хата,- двір квітковий,
Жаданий батьківський поріг.-
Мій Боже, - як я був щасливий, -
Коли вертався із доріг.
Найкращий час
© Copyright: Вера Ена-Сысоева, 2018
Свидетельство о публикации №118022409054
Свидетельство о публикации №118022409054
Рецензии