I любила нечутно, i плакала потай тихенько
бо насправді ніколи жіноча любов не кричить.
До грудей притискала некохані ручки маленькі
і молила, щоб він повернувся хоча би на мить.
І вона би у стислую мить встигла все розповісти:
як чекає на нього, як гірко у хаті пустій,
як обтяжує долю буденності зимне намисто,
як рятується в пам'ять щасливую на самоті.
Але... Ні... Ні – не так... Про гірке і недобре – ні слова...
Хай повернеться тільки на мить – не потрібні слова.
Хай увійде лише – загорне у обійми любові.
І не скаже йому, що лише у цю мить – і жива...
Свидетельство о публикации №118022409017
бо насправді ніколи жіноча любов не кричить.
До грудей притискала некохані ручки маленькі
і молила, щоб він повернувся хоча би на мить."
================================================
И любила безмолвно и плакала втайне ночами,
Настоящее чувство не будет кричать никогда.
Руки крепко к груди прижимала, жила лишь мечтами,
И молилась, чтоб хоть на минутку вернулся сюда.
Нина Самогова 19.03.2018 11:02 Заявить о нарушении
извините, что здесь написала...не хотела "перекрывать" перевод Нины
Инна Раевская 20.03.2018 00:06 Заявить о нарушении
Миклош Форма 20.03.2018 08:29 Заявить о нарушении