Зірки в мереживі хмарин,
На землю зазирають ясно.
Я тут одна. Ти там один,
І це, мій любий, так невчасно!..
Розлука вчасно не бува –
Ніхто її не жде ніколи…
Тебе я кличу, та слова
Лиш вітер розвіває в полі…
Та передать не зможеш ти,
Мені назад слова кохання,
Бо вітер в полі шелестить
Для нас з тобою вже востаннє…
Бо він лиш в сторону одну,
Чомусь летить в останні роки…
А я все згадую весну,
Й твої, стихаючі в ній, кроки…
З рки в мережив хмарин...
© Copyright: Зоряна Тодоско, 2018
Свидетельство о публикации №118022406783
Свидетельство о публикации №118022406783
Рецензии
