Апокалiпсис?

Здається іноді, чистилище панує на Землі...
Воно вже тут існує, ми кружляємо у ньому.
І серця біль, розгубленість і сьогоденну втому
Народжує воно, аби поглинути думок політ.

Несе в собі його жорстокий нездоланний лабіринт
Гірку оману, війни, відчай та людську бездушність.
Руйнує рівновагу та кордонів непорушність.
Затьмарює свідомість, тягне нас до Чорної діри.

Чекаємо на Апокаліпсис... Його рокоче вир.
Та поодинці морок й темні сили не здолати.
Не дивлячись на те, що в білосніжні вбрані шати, -
То їхні чорні руки на Землі вбивають щастя й мир.

Від нас залежить, пустки лишаться, чи квітів буйний цвіт?
А, може, все ж нам на прихід Месії сподіватись?
Земний цей Апокаліпсис – за бездуховність плата...
Що нас чекає далі? Може хтось таки врятує світ?

                11.02.2018

                На русском: http://www.stihi.ru/2018/03/02/7082   


Рецензии
Так, іноді усвідомлення несправедливості та жорстокості цього світу народжують невеселі (м'яко кажучи) роздуми, але їм властиво мінятися, як і всьому у цьому світі - порам року, наприклад))
Зі святом, Ірусю! Хай на душі буде світло, сонячно, весняно!!!
Щасти!.....

Ольга Глапшун   08.03.2018 04:01     Заявить о нарушении
Дякую, Олюсю! Занадто у нашому житті останнім часом "чорної фарби"... Та ще й весна забарилася десь... А так хочеться і весни, і тепла, і радісних, обнадійливих змін... Ще раз - зі святом тебе! Обіймаю. Ірина.

Лучи Надежды   08.03.2018 21:08   Заявить о нарушении
На это произведение написано 7 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.