Захисникам та захисницям
К.О.М.
Ох, не збУлось, не склалось, не сталось,
Що нам в юності серцем гадалось
Й не твоя в тому зовсім провина,
Що ти іншому вже половина.
Різні зорі, мабуть, нам світили
І свій шанс ми тоді упустили…
Й не скажу, що не щиро кохав,
Бо за тебе я Бога прохав:
Щоб у тебе все сталось, все збУлось
І з роками образа забулась,
І щоб долю свою ти зустріла,
Й від кохання розправила крила…
І ти склала на вірність присягу
Та вклонилась червоному стягу,
Бо тоді були інші кордони,
Коли нам приміряли погони…
Жаль, з роками ми стали чужинці,
Але форма так личить і жінці,
Тільки рідною є та країна,
Де зарита твоя пуповина.
Хай у нас і не збУлось, не склалось,
Що реальністю в юні здавалось
Та не варто за цим жалкувати,
Бо нам разом є що святкувати!
23.02.2018
© Copyright: Владимир Владимирович Суховеев, 2018
Свидетельство о публикации №118022308067
Свидетельство о публикации №118022308067
Рецензии