Бессонница. Лидия Скрипка

"Безсоння"

Світлий місячний пучок у вікні сріблиться.
В’яже думку павучок. Чом ніяк не спиться?
Певно дихає весна свіжо крізь шпарини.
Втім, від снігу білизна, й снігові хмарини
Піднімаються наверх, затуляють зорі,
Потемніло від химер в далі неозорій.

І нехай, лишилась мить зимоньці-подрузі,
Заспіває й забринить на веснянім лузі.
Помолодшає наш світ, лише крига скресне,
Вкриє землю первоцвіт, сон-трава воскресне.
Все відродиться земне, зринуть ввись мотиви,
Вітер з півдня нажене із громами зливи...
Дум знесилив павучок, час і на спочивок,
Умостилась на бочок взріти сну уривок.
22.02.2018
---------------------------
«Бессонница» Лидия Скрипка

Светлый месяца пучок в окнах серебрится.
Вяжет мысли паучок. Что ему не спится?
Дышит светлая весна, свежая, сквозь щели,
А от снега – белизна, тучи налетели,
Поднимаются наверх, застилают звёзды,
И темно от тучек тех в стороне морозной.

И пускай остался миг нам зимы-сестрёнки,
Скоро песней зазвенит жаворонок звонкий,
И помолодеет свет, лед на речке треснет,
Зажелтеет первоцвет, сон-трава воскреснет.
Возродится всё в земле, песня грянет дивно,
Ветер прилетит с полей, принесёт нам ливни…
Обессилел паучок, время спать настало,
И легла я на бочок - сон смотреть устало. (23.02.2018)