Магія світла у темряві тиші...
Я не почув як почуто мене.
Цей дотик вічності пам'ять залишить
Навіть коли вже і мій час мине.
Тихо під склом в'ється річечка-стрічка,
З серця змиваючи бруд без жалю.
Господи, як смачно пахне ця свічка,
Котру для тебе в собі запалю!
Ранок виходить на ґанок повільно,
Чутно як пошепки ніч містом спить.
Очі усміхнені...Дихати вільно...
Втішений янгол ляга відпочить...
<23 лютого 2018>
Освячений Дар
© Copyright: Николай Бакуринский, 2018
Свидетельство о публикации №118022301186
Свидетельство о публикации №118022301186
Рецензии