Твоiх долонь легенький дотик
все розповів мені без слів.
А очі – ясний, синій поклик –
В дощах і сутінках горів.
Ці очі і твоє обличчя
Я не забула на біду.
Мені сьогодні ти приснився,
Тому я знов щаслива йду.
На жаль, не вмію малювати,
Намалювала б я печаль.
Не встигла я тобі сказати,
Як я кохаю…
Пізно …
Жаль.
Свидетельство о публикации №118022208766
Боже, какой чудесный стих! и глаза! всё самое главное - в глазах!
Держи... не обессудь!
http://www.stihi.ru/2018/05/11/3468
Цветкова Татьяна 11.05.2018 11:05 Заявить о нарушении
Валентина Козачук 12.05.2018 11:41 Заявить о нарушении