Ранок став, та ще морозить.
Бубонці вітрило носить.
Віття все у кришталях,
Б’є луна по деревах.
Стовбурами щось блищить.
То весни палає мить.
Сяють неба криниці,
І бурульок пагінці.
А снігуронька біжить,
Усміхнеться та й злетить.
І чомусь квилить щось гірко.
То в кущах зими говірка.
Хоч і зла Господа снігу,
Та не має оберігу.
Як щеза, то все ж жалію,
Хоч весни завжди волію!
ДОЛЯ ЗИМИукраiнський
© Copyright: Виталий Кирпатовский, 2018
Свидетельство о публикации №118022108230
Свидетельство о публикации №118022108230
Рецензии