На то ми і є доньки,
Аби бути поруч з мамами,
Відчувши дитячі соньки,
Прийнявши життя з драмами.
На то ми і є доньки,
Аби бути з ними схожими.
Колись, як вони, в долоньки
Любов ми свою зложимо.
Розкине нас по країнах,
І стежку додому згубимо.
Але ми завжди в родинах,
Які непомітно любимо.
І після блукань марних
Обіймете ви нас крилами.
По ваших прощеннях гарних
Ми станемо знову милими.
На то ми і є доньки,
Аби бути поруч з мамами.
Тримати їх за долоньки
І поза небес брамами.
І будемо ми – вами,
Як ви, берегти любимую!
Бо донька навік для мами
Лишиться її дитиною.
Пiсня заблукалоji доньки
© Copyright: Даниил Моровов, 2018
Свидетельство о публикации №118022106435
Свидетельство о публикации №118022106435
Рецензии