Мить
поміж ясних думок...
щоб обірвать на початку стрімкий політ,
щоб зупинити крок.
Щоб собі прОщення не віднайшла ніде,-
ох, які тіні злі...
в серці буря, совість, як дзвін гуде,
мало неба й землі...
Мов травинку зігнуло, та не впаду,
Батько жде на межі.
Я гукаю до Нього :
- Чекай, я йду!
Він шепоче :
- Біжи!
Викидай з голови дорогий вантаж і сміттЯ,-
то ж бо прах і тлін...
бо насправді, єдина мить визначає життя...
для того, хто піднявсь з колін.
Свидетельство о публикации №118022103167
Наталья Беляева Ерух 21.02.2018 13:13 Заявить о нарушении
С наилучшими пожеланиями,
Ева Сокол 2 22.02.2018 00:21 Заявить о нарушении