Не пробачу соб...

В золотий листопад… В золотий листопад
Я Весну свою ранню зустрів у саду;
Чом же все так невлад… Чом же все так невлад
Я в житті з нею різно з юних років іду

Чом же все так невлад?.. Чом же все так невлад
Я в житті з нею різно з юних років іду?..

Чом же все невгаразд?.. Чом же все невгаразд
Я в своєму житті з нею нарізно йду?..
***
Я ж у цьому саду… Їй у цьому саду
У  коханні признався уперше в житті...
Тільки  тим і живу… Тільки тим і живу,
Що воно все життя не згасає в мені

Тільки цим і живу… Тільки цим і живу,
Що воно все життя не згасає в мені
*Що воно все життя в серці палко горить

Не пробачу собі… До цих пір не збагну
Як в чужий сад приблудний соловей заманив
***
В золотий листопад… В золотий листопад
В яблуневім саду квітка знов розцвіла;
Повернула назад… Повернула назад
Все життя моє знов… Біль по серцю пройшов

Повернула назад… Повернула назад
Все життя моє знов… Біль по серцю пройшов
***
Як прекрасна вона… Як прекрасна вона,
Немов роки її зачаровано ждуть,-
Щоб вона поцвіла…  Щоб вона поцвіла…
Тільки для одного... у златавім саду

Щоб вона доцвіла… Щоб вона доцвіла…            /оцвіла
Лише для одного… у златавім саду

*Щоб цвіла, ця  Весна… Щоб цвіла ця Весна
Для менЕ одногО у златавім саду
***

В золотий листопад… В золотий листопад
Я Весну свою ранню зустрів у саду
Чом же все невгаразд?..  Чом же все невгаразд
Я в своєму житті з нею нарізно йду?..

Чом же все невгаразд?..  Чом же все невгаразд
Я в своєму житті з нею нарізно йду?..

АджЕ Любов та жива, нею тільки й живу,
І вона все життя палить душу мою        /гріє

Не пробачу собі… До цих пір не збагну
Як  хмільним у блудниці опинився в саду…

Не пробачу собі… До цих пір не збагну,-
Чом в саду у блудниці схаменувся… Чому?../опинився

ФОТО с Интернета
Благодарю автору

Примечание автора:
Песня моя, как и все остальные творения,
написана по реальным событиям моей жизни

http://www.stihi.ru/2011/02/27/10294
"Любушка-голубушка"

http://www.stihi.ru/2011/03/07/5771
"В золотой листопад..."