Ранок свіжістю все огортає,
Далеч покриває cиза мла.
По життю іду, себе питаю,
Чи я правильно весь час жила.
У житті, як і на довгі ниві —
Є багато планів і надій.
Щось збулось, а щось на своїх крилах,
Відлетіло в далеч всіх подій.
Я насамперед, завжди бажала,
Не плодити на цім світі зла.
Долю кожної людини поважала —
Рівною вона в цей світ прийшла.
Бо ми діти одного Творця!
І прийшли в світ всі добро творити!
Щоб від теплоти Земля цвіла,
Щоб було всім краще в світі жити!
Та буває десь природний збій —
Ті, що лиш себе хочуть цінити.
І не виправдовують надій —
Що для щастя всі прийшли в світ жити!
Дорогою життя
© Copyright: Нина Лукьяненко, 2018
Свидетельство о публикации №118021804010
Свидетельство о публикации №118021804010
Рецензии