Последним вздохом зимы

 Останнім  трунком  зими.

Я  прийду  в  твої  сни,
З  поцілунком  весни,
Приходити  так  буду  щоночі.
Як  літа  сонячні  дні,
Як  ті  зорі  вгорі,
Від  кохання  будуть  сяяти  очі.

Останнім  трунком  зими,
Криком  птахів  сурми,
Розтане  заметіль  снігова.
Як  закат  на  дахи,
Упадуть  всі  страхи,
Солодким  медом  пролються  слова.

Вкриє  травень  сліди,
Білим  цвітом  сади,
Всі  діброви  вдягнуться  в  обнову.
Буду  вдень  і  вночі,
На  твоєму  плечі,
Колисати  долю  малинову.

Забудем  свої  літа,
На  мої  щоки  й  вуста,
Поцілунки  впадуть  полумяні.
І  впаде  нам  до  ніг,
Ніч  солодких  утіх,
Літа  нашого  ранки  духмяні.

Ти  мій  рай  і  мій  гріх,
Я  забуду  усіх,
Скажеш  ти  мені  дивлячись  в  очі.
Ти  не  бійся,  кохай,
Наш  малий  грішний  рай,
Від  зими  берегтиму  щоночі.

І  підуть  в  забуття,
Самотніх  днів  каяття,
Кохання  душі  зігріє  теплом.
На  перехресті  доріг,
Ночей  солодких  той  гріх,
Ми  відмолимо  в  щасті  разом.

Автор: Н.П.Рубан.