Ліхтар примружив жовте око,
Перетікає вечір в ніч,
Мені до тебе кілька кроків -
І я в полоні передпліч.
Далеко наче ще до ранку,-
Ми ловим мить і спрагло п’єм
Вже зимну каву з філіжанки,
Хоч манівцями, та жиєм...
В свої реалії зимові
Наверне досвіток сумний,
Ніч обітявши на півслові,
(як то буває уві сні).
В помешканні лишились тіні,
Цигарок тільця в ватрані,
Іще тепло тримають стіни,
То ми були тут, а чи ні?
де нас нема...
© Copyright: Фиолетта, 2018
Свидетельство о публикации №118021611094
Свидетельство о публикации №118021611094
Рецензии