Закувала зозуленька
Рано вранці на зорі,
І забилося серденько
Стало сумно щось мені.
А я стану під вербою,
В синє небо подивлюсь.
Своє серце заспокою,
У минуле… повернусь.
І кує, кує зозуля
Навіває тільки сум.
Мабуть роки вже рахує,
А у мене безліч дум…
Ти без мене, я без тебе,
Але ж треба далі жить.
Берегти і не втрачати,
Цінувати щастя мить!.
Закувала зозуленька
© Copyright: Татьяна Лемешко Безпалюк, 2018
Свидетельство о публикации №118021502858
Свидетельство о публикации №118021502858
Рецензии