Доброго вечера. Лидия Скрипка
Сів відпочити романтик – поет-пілігрим,
Втихла поволі буденних турбот метушня.
Слушна настала пора для улюблених рим,
Що нуртували словами на протязі дня.
Доброго вечора зорі бажають згори,
Місяць схиляє думки до сердечних надій.
Тиша вмовляє: "Душею тепер говори,
Слово таємне згадай, ним всякчас володів".
Доброго вечора. Скоро невтомний Звіздар
В Космос відімкне небесної брами замки.
Розсвіт, можливо, пошле найприємніший дар –
Нами написані спільно сердечні рядки.
Ти не забув, як наш простір віршами ряснів,
Явір зорів і черешня розкішно цвіла.
Доброго вечора. Доброї ночі і снів:
Добрих і віщих. І крихту від мене… тепла.
------------------------------
«Доброго вечера» Лидия Скрипка
Сел, притомившись, романтик – поэт-пилигрим,
Стихла немного забот суета, мельтешня,
И наступила пора для излюбленных рифм,
Что так бурлили словами в течение дня.
Доброго вечера звёзды желают с небес,
Месяц склоняет все мысли к надежде, так бел,
И говорит потихоньку: «Душой ты воскрес,
Слово ты в тайне ищи, ты ведь словом владел».
Доброго вечера. Скоро вещун-звездочёт
В Космос небесные двери ключом отомкнёт.
И, может быть, тот рассвет, что придёт, нам пошлёт
Дар драгоценный – сердечной поэмы полёт.
Ты не забыл, как простор наш стихами пестрел,
Ясень пылал, и черешня роскошно цвела.
Доброго вечера. Вечер так кроток и бел.
Снов тебе вещих желаю и каплю… тепла. (15.02.2018)
Свидетельство о публикации №118021502782