Гриби

Як у нашому садочку,
На вишневому пеньочку, 
В акурат під Новий рік 
Виріс всім на диво гриб! 

Не один, а ціла купа,
На пеньку, що наче ступа.
І чому під Новий рік?
Бо дощами грудень стік!

Квітнуть трави у садочку,
Почорніли всі  листочки.
Сніг не випав, як на гріх,
Не зима, а справжній сміх.

А грибочки ті блискучі,
Їхні  шапочки липучі.
Наче сонечка горять,
Як солдатики стоять.

Збіглось майже все село,
Ковиляє дід Павло.
Про гриби несеться слава,
Подивитись всім цікаво.

— Що це тут за експонат? —
Голосно спитав Кіндрат.
— Не лисички, і не грузді.
Що за гриб, хто знає, друзі?

Вся зібралася малеча
(Хоч надворі холоднеча):
Галя, Даша тут, Мишко,
Ще й прибіг малий Сашко.

Раптом каже Маргарита:
— Можна  з ними  суп зварити.
Був би дуже суп смачний!
Незвичайний смак грибний!
***
Каже мама Галі: — Діти,
Ними можна отруїтись.
Тож собі запам’ятайте —
Їстівні гриби збирайте!
Якщо гриб вам невідомий,
Не беріть його додому!   

14. 02. 2018 рік
Світлина автора

*Ми ж таки взнали, що то за гриби виросли
у нашому саду.  Називаються вони зимові
опеньки.
Їх можна вживати у їжу. Ось так!


Рецензии
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.