Чуття щастя

    Поема

                Спасителеві світу
                присвячується

1

Щемкий намір
в статуї
вилізти
з-під
опинала

Картина
велика над світом
постала
постала
А мертва — втікала

Постала
тремка
і ніжна
нога Краси-дригоніжки!
весну пропустила —
у жили!

Служили сніги
під майстернею —
в вибух на жилах
        служили 


2

Щасливий, хто коня має
І крила його поправляє
У чистому небі
в великому небі —
літає!


Щасливий, хто піє із нами.
Бо випитав в неба
                свій намір...
І пісня літає
велична над краєм —
і серце —
      і — рай
                в ній!


Щасливий, хто зранку
                над снами:
Щасливий, хто в Бога вірить!
Щасливий, хто знайде цунамі —
Збирає і сонце і небо —
               із нами —
і добрії, добрії зірки!


Щоб в Небі —
і сонце, і зірки...
І як таке в серці стається...
Хто піє, то все ж розбереться.


3

Подивись
небом високим
в весни синії очі
Оком оком
чистим високим —
                очі


Сліз весни
молодий хто не знає?
вона сльози
мов сік молодий
прикликає…
           над краєм


Лиш лицю
бачення
чи вистачає,
Сонце-Серце!


За раєм
й черви діл
пробивають!


А до війн теж звикають

А хто оком
з чистим Оком
невимовним…
Божим соком…


4

Земля — вщерть, або політ — вщерть!!
Одірвіть од серця смерть.


Небом довго свій літає —
Як він страх перемагає


Небо… або звий сувій
Довго
точно
свій
є свій
 
Світ — ущерть,
бо ти політ ущерть!
Одірви од серця,
               викинь смерть…



Земля вщерть
або політ ущерть
одірвіть од серця
смерть



5

Чи є слово
що всіх перемирює?..



слово Слова,
хто любить і вірує.



Із глибинним
усе замовкає.
Дух тамує. —
Так дух забиває.


Усе вилітає:
світ на дух опирає,
душа плаче за раєм.


6

А вам говорить не-Христовий —
То хто він? і — хто ви?



Адепти віри пересиджувального
опо;ю,
Гляну з висотної засідки —
відкопую, відкопую,
відкопує Бог-Слово
душі:
свідки!



«Звідки?! взявсь він
звідки??»



Аранжувальною весною!
Орнаментованою рікою —
перебіжчики річки:
Творчому Супокою —
щічки.

04.03.2015