Пригріло небо громовицю
Над тихим ставом край села,
Зітхнула злякана водиця,
ПрожОгом з неба полилА.
Збігала зритими ярами,
Ховалась в зарослях ліска,
Втікала битими шляхами,
Неначе злОдійка яка.
За нею хмара вслід куріла,
КидАв сокиру лютий Зевс,
Ілля розмахував кадилом,
Мовляв, між хмарами замерз.
...Замовкло разом. Вийшло Сонце,
Немов би скупане в громАх,
Все небо випивши до донця,
Пішло промІнням понад шлях.
КидАв сокиру лютий Зевс
© Copyright: Валентина Козаченко, 2018
Свидетельство о публикации №118021201647
Свидетельство о публикации №118021201647
Рецензии
Валюша, ти просто Богиня пейзажної лірики!
Які шикарні епітети, неповторні порівняння!
З теплом і вдячністю за отримане задоволення,
Тайный Альков 15.02.2018 14:26 • Заявить о нарушении
Які шикарні епітети, неповторні порівняння!
З теплом і вдячністю за отримане задоволення,
Тайный Альков 15.02.2018 14:26 • Заявить о нарушении
Привет, Танечка! Насмешила, аж живот заболел. Божеством я уже здесь была за какое-то, не помню, стихотворение. Но Богиней- это впервые))).
Надеюсь, ты лёгкая нА руку?
Спасибо тебе большое, ты меня очень-очень поддержала).
Тепла и любви тебе в доме и в душе!
С уважением, Валя.
Валентина Козаченко 15.02.2018 22:22 Заявить о нарушении
Надеюсь, ты лёгкая нА руку?
Спасибо тебе большое, ты меня очень-очень поддержала).
Тепла и любви тебе в доме и в душе!
С уважением, Валя.
Валентина Козаченко 15.02.2018 22:22 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.