В Мадридi - снiг на укр. яз
Нагадує свою лютневу сутність.
Та у душІ від цього - тільки щем,
Бо хОчу в свОю зИму повернутись.
Відчути тілом свіжий морозЕць,
Пирнувши у хрещенську ополонку.
З бурульок скуштувати "студенець",
В дзеркальну подивитись кригу тОнку.
Послухати, як з вітром заметіль
Співають на два голоси щедрівку.
Зима дає останній водевіль,
ДалЕбі, з рОзмахом, по-королівськи.
Радіють непідробно дітлахи,
У русі - сани, лижі з ковзанами...
Намети, - наче мІхи снігові,
Стають м'яконьки снІжки іграшкАми.
І мій онук на вулицю біжить,
І кОтиться з горИ... але - без мЕне.
Сьогодні у Мадриді теж сніжИть,
Та невеселе відчуття...солЕне.
Виснажує розлука все сильніш.
Стрічати зиму вдома - моя мрія!
Сльозами скроплен майже кожен вірш,
Бо в серці прогресує ностальгія.
05/02/18/
Свидетельство о публикации №118021107944
Наталия Вербицкая 12.02.2018 21:06 Заявить о нарушении
...я тебе тоже в личку написала...посмотри...
...хорошо, что просыпаешься, значит сбудутся наши задумы...
Любонька 13.02.2018 00:35 Заявить о нарушении