Зроби вибiр...

               

                Усе  життя  я  думав  завжди,
                Поетом  важко  стать  чи  ні.
                Настав  той  день, коли  писати,
                Так  захотілося  мені.

                Брехню  писати  я  не  в силі,
                У  нас  немає  твердої  руки.
                Тепер  у  нас  на Україні,
                На  кожнім  кроці  жебраки.

                А  що  робити  тій  людині,
                Яка  весь  вік  віддала  праці.
                Ох! Пенсію  їй  дали  нині,
                Як  кістку  кинули  собаці.

                Війна  палила  все  навкруг,
                Земля  горіла, дим  стояв,
                А в українця  був  той  дух,
                Він мужньо  землю захищав.

                Коли все  буде  у  законі?
                Коли  нас  будуть  захищати?
                Бо  всі  працюємо, як  коні,
                Задаром  мусем  працювати.

                О, брате  наш? Ти  більше  вартий,
                Бо  любиш  землю і  працюєш.
                Послухай  босе, пане  впертий,
                Хіба  ти нас  тепер  не  чуєш.

                Зазнався ти, від’їв  мордяку,
                Усе  загріб, запас  зробив.
                Ніколи  ти  не їв  пиляку,
                А  Україну-неньку  розвалив.
               
                А  завтра  браття,  усі  йдемо
                Щоб  депутатів  вибирати
                Подумай  брате, зроби  вибір,
                Щоб  знову  жебраком не  стати.

                01. 04.1998 р.