Только вчера

       Ще тільки вчора…

Ще тільки вчора пасма золотисті
Береза приміряла, як дівча,
І красувалась кольором у листі,
Воно ж вогнем горіло, як свіча…

Сьогодні вже зима гуляє в душах,
Хоч снігу і морозів ще нема,
Але вона, напевне, надолужить,
Й не треба хвилюватися дарма.

Засипле снігом вулиці і хати,
І ніяк буде вийти із двора,
І зиму ще ми будемо прохати:
«Ну досить вже! Весні уже пора!..»

Але зима до березня ще буде,
І сипать сніг, й морозить задарма,
Аж доки сонце землю не розбудить,
Дивиться в очі буде нам зима.

І лиш весна у сонячнім полоні
Стривожить душу: як біжать роки!
Недавно були в осені полоні,
А вже й весна, - вертають ластівки…

І лиш по дітях бачим, як старієм,
По внуках лічим мудрості літа.
В дитинстві подорослішати мрієм,
А старість нам років не поверта…

Автор Тетяна Лісненко


Рецензии