Глянь, як же гарно цвiте лаватера

Глянь, як же гарно цвіте лаватера!
Білої більше в рожевості мрій,
Свічка незгасна в руках ладан стеле,
З Лаври Святої від святих подій.
Слід Її, свічки, що біло - блакитна,
З міста святині, що - Єрусалим,
З даром Великих пройшла незамітно
Спеку, блокпост, огорнувшись святим.
Це не сховати в глибинах історій,
Це не зірвати ударом війни,
Ладаном...ладаном вкритеє горе,
Словом  - сльозою в незванії сни...
Мир праху вашому, хто в степах гине,
Хто не у змозі був бій цей тримать,
Вибухом! Вибухом! Кат в омут канув!
Силі болота до дна засосать.
Дно відкривається, суд, що вершився
Тут наді мною, над нею, над ним,
В тебе кривавого кривдами впився,
Й небо спустилося, дух - голубим.
Дух тії мами що впала вагітна,
Тут де блокпост, де ти "гради" зривав,
В неї на ручках - дитинка маленька,
Дочка чи син, час цю правду скрива.
Правда - вона! Вона месник і воїн!
В неї є крила й крилате дитя,
Правда - вона, їй не знати спокою,
Поки ти, підлість, не згинеш з життя.
Стала, і палить блакить тебе звіра,
Дивиться, й  в погляді дивнім печаль,
Кате, чому, чом я там, де могила?
Чом у душі плачуть сльози та жаль,,,
Тільки жалю цьому сили не мати,
Тільки сльози не пролити, де кат!
Тим не прожитим тебе подолати,
Духом свободи спалити всю лють!
Їй в небі моїм життя не зірвати,
Прах до землі, в вічність ноги ведуть...
Кате, тебе це чекає насилля,
Мати загибла, загибле дитя,
Скільки іще крові литимеш в мирі?
Проклят! Й прокляття тебе в забуття!
Станеш мов статуя, станеш недвижно,
В тебе все зло від насилля злетить,
Свічка горить і моя душа квітне,
Твоя зчорнівша у муках горить.
... глянь, як же гарно цвіте лаватера,
Матері біло - пребіла печаль,
Тону рожевого злоба не стерла,
Крила дитині зростила ця жаль...
Свічечку тут у своєму будинку,
Мати, дитині й тобі запалю,
Єрусалиме! Святий! - з болем крикну,
Їх до Сердечка Свого притули...2016р.