Ще не замерзло озерце

Ще не замерзло озерце,
Сніг на деревах лежить,
Лебедям в річечці витись,
Чистої води ізпить.
Світлом із серця пташини,
Сніг ще білішим стає,
Інеєм - інеєм з клином
Білих птахів відтає.
Лід по хрещенських морозах
Річечку в снах закує,
І деревам до несхочу,
Спати хоч день настає.
Птаху крилатому в іншім
Чудо - озерці кружить,
В танці славетнім і пісні,
Небу у щасті дарить!
-Небо! Твоє я створіння!
Мов легкокрила вода!
Їй протікати невпинно
В вись і вернутись сюди.
Так же  і лебедям білим
У легкокрилім льоту,
Знову на рідне подвір'я
Вчасно злетітись з світу.
Хто же ці лебеді білі?
Що за посмішка яскрить?
Що же за ніжки невміло
Поряд отут тупотять.
Це біля білої хати
Наша зібралась сім'я,
Де нам батьків поминати,
Небу пославши слова:
Небо! Нехай же ми разом!
Родом великим живем!
В вірності лебедів чашу
Дружби й любові зіп'єм!
Нам й нашим правнукам в жито!
З нами по волі ступать!
Небу покровом, мов щитом,
Рід від війни захищать!
-Білі мої, легкокрилі,-
Небо гука, тут де ми,
Дні земні так бистроплинні,
Хай вам не знати журби!
Хай у квітучому саду,
Райських небесних висот,
Рід весь ваш в купку зібрати,
В Господа вірний народ!
...Ще не замерзло озерце,
Сніг на деревах лежить,
Лебедям в річечці витись,
Чистої води ізпить!
31.07.17р. Озера