* З почутого школярського.
Кляте бездоріжжя
скрізь одне і те ж...
Йду до школи з ляком,
і додому - теж.
Непролазне - місто.
Ніби як війна.
Дошкуляють ями.
Вдосталь і лайна.
Меру не вгавають
людоньки клясти.
Ще б пак... Жалюгіддя,
господи прости...
Склав і я у риму
ледь не матюка.
Що поробиш - влада
в місті отака.
Лютий 2018
Нiби вiйна
© Copyright: Поэт Закарпатья Василий Галас, 2018
Свидетельство о публикации №118020911970
Свидетельство о публикации №118020911970
Рецензии