Ти промiнь свiтла
Ти – промінь світла в сутіні буття.
Те світло в жилах радістю хлюпоче.
Дрібні дощинки стомлено летять,
Змивають з вікон чорну тугу ночі.
Ти – промінь світла. Тож світи мені,
Щоб не блукала я у звивах долі.
І винеси на білому коні
Туди, де верби плачуть, а тополі
До неба свій стрімкий здіймають лет,
Де у вітрах розвіяні тривоги…
Життя лаштує свій кордебалет –
Таке воно. А я живу за Богом.
Свидетельство о публикации №118020910661