Расплелись, рассыпались, распались... Из Павлычко

* * *
Расплелись, рассыпались, распались,
Как сплетенье кос, былые дни.
Жаль, что мы в них всласть не накупались,
Осень за окном. И мы – одни…

Спрятала волна бесследно зори
В цепкие объятия глубин.
С птицами на белом крутогорье
Снимем пробу с горечи рябин.

Может, надо снова нам в полёте –
Озорства минувших лет испить?
Чтобы крыльям в щедрой позолоте
Долгожданный взлёт осуществить.

Я тебе в дни зимнего ненастья
В косу седины вплету красу;
Только звёзд, купающихся в счастье,
Из морских глубин не принесу.

Перевод с украинского



Дмитро  ПАВЛИЧКО

* * *
Розплелись, розсипались, розпались,
Наче коси, вересневі дні.
Ми з тобою ще не накупались,
А вже грає осінь у вікні.

Віднесла вода ласкаві зорі,
Що все літо кликали в ріку.
3 птицями на білій крутогорі
Горобину пробуєм гірку.

Може б, нам полинути у вирій –
3а літами молодими вслід,
Чом же крила в позолоті щирій
Важко підіймати на політ?

Я тобі зимові дні сріблясті
Заплету в сивіючу косу;
Тільки зорі, викупані в щасті
3 моря я назад не принесу.

1977