Афганістан. День пам’яті загиблим.
Що нового сказати? Все ж той біль:
Солдати наші жити ще не встигли,
Не бачили в житті своїх весіль!
А хто і бачив – без татусів діти,
Батьки осиротілі, без синів...
Синам би працювати, в мирі жити,
Ніхто так рано вмерти не хотів!
Війна і смерть... Для кого і для чого?..
Сьогодні в згадці ті, хто не прийшов
Живим, здоровим, віку не старого...
Там, в чужині, пролита їхня кров!
День пам’яті не тільки про загиблих,
Шануємо і тих, хто серед нас!
Що в пам’яті у них? Тіла застиглі,
Ті міномети, зброя прозапас?..
Як зустрічали в сім’ях, на роботі?
Що влада говорила? Що в думках?
Сьогодні лиця знову їх в скорботі,
І квіти для загиблих на руках...
Афганістан... АТО у сьогоденні...
О, людоньки, нам смерть би зупинить,
Відвести усі зброї наведенні...
Людей вбивати Бог всім боронить!
07.02.2018
Людей вбивати Бог всiм боронить!
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2018
Свидетельство о публикации №118020705528
Свидетельство о публикации №118020705528
Рецензии