А дороги заснежены нежностью

А ДОРОГИ ЗАСНЕЖЕНЫ НЕЖНОСТЬЮ.
       РОМАНС.

А дороги заснежены нежностью,
Я дарю ее Вам много лет,
Покориться пора неизбежности,
Что меня в жизни Вашей уж нет...
***
Вы уходите вдаль, столь прекрасная,
Снег не властен Ваш путь прекратить.
Взгляд ловил я Ваш сказочно ясный,
Продолжая без меры любить...
***
Прикасаюсь губами к снежинкам я,
Лед в очах я б мечтал растопить...
Ну когда же поймете, что жизнь моя
Невозможна без Вас...Как мне быть???
***
На дороге, заснеженной нежностью,
Наш февраль Вам пургу преподнес.
Покоритесь теперь неизбежности,
Что со мной Вы попали в мир грез.
***
И мороз Вам припас платье белое,
Жемчугами украсил наряд...
Ничего уж теперь не поделаешь.
Под венец мы идем! Как я рад!!!

*   *   *

А ДОРОГИ ЗАСНIЖЕНI НІЖНІСТЮ.

РОМАНС

(вільний переклад П.Голубкова)

 
А дороги засніжені ніжністю,

Що я Вам дарував роки ті,

Неминучості час підкоритися

Що мене вже немає в житті...

 
Ви йдете в далечінь, так прекрасна,

Сніг не владен закрити Вам шлях.

Я ловлю погляд, кАзково ясний,

І без міри люблю, як юнак...

 
Я торкнуся сніжинок губами,

Лід в очах розтопив би я враз...

Зрозумійте нарешті, між нами,

Що життя - неможливе без Вас!!!

 
На дорозі, засніженій ніжністю,

Лютий Вам цю пургу дарував.

Неминучості час підкоритися,

Що зі мною світ мрій Бог послав.

 
І мороз Вам прислав плаття біле ще,

І прикрасили перли наряд...

І нічого тепер не поробиш вже.

Під вінець ми йдемо! Як я рад !!!

*   *   *