Всмiхнися долi

Замріяно летять сніжинки,
Лягають тихо на плече,
Зима святкує вже  обжинки
І скоро сонце припече.

Лютують і скриплять морози,
Змітає віхола сліди,
Та крапають зі стріхи сльози,
Сніг набирається води.

І зашумить, ледь блисне сонце,
Рвонуть до рік із гір струмки,
Весна постукає в віконце,
Торкнеться променем руки.

Загляне в очі, підмалює
Рум'янець ніжно на щоках,
І вдвох із вітром затанцює
По сонцем вигрітим, балках.

Візьми до рук промінчик ніжно,
Хмаринку в коси заплети,
Всміхнися долі, неодмінно
Лід в своїм серці розтопи.


Рецензии
Вікторе!Щиро дякую за чудову лірику.До зустрічі на фествалі .Надію маю,що поспілкуємось.

Вера Бондаренко-Михайлова   24.03.2018 10:27     Заявить о нарушении