Спокiй на березi лютневоi калюжi

Дві хмарки, мов крила великого птаха
мене обійняли...
То ти, моя мила?!..
Ми врешті не впали?!..
І березень буде
за стрічкою долі,
що сонечком встала?..
З чужої неволі
любов врятувала...
По краю...
На жилах...
У крапельках снігу
наш ангел постане...
Ми - дзеркало збігу
звичайних обставин..:)


Рецензии