* * *
Час життя видихають
з любов’ ю –
Піднялись вуха серця.
Слово Син жив
і згарячу ти не розсердься,
що неявно підходить Він, дихає знову:
Час життя видихає любов’ю…
У сусідці твоїй – розцяцькованій,
православній, нібито розманіженій –
для ходіння добра є в душі маяки.
Неважливо, що їй уявляються
вітер і роздоріжжя,
А важливо, що ти поруч –
в слові м’який.
Сильний вітер, хоч б’є, –
відділяє зерно від полови.
В вітрі йди, і Бог тьму відділить
і простить.
Хоч здається, що я ледве лиш розпочав
щоб іти,
На вітрах світу йти,
у Вогні, до Бог-Слова…
18.11.2004
Час життя видихають з любов ю...
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2018
Свидетельство о публикации №118020408272
Свидетельство о публикации №118020408272
Рецензии