Проминула і осінь, і літо,
Ось і знову настала зима
Та не прийдуть до матері діти,
Бо давно їх забрала війна.
Та війна прилетіла, як хмара,
Сильним громом вона загула
І від мене вас раптом забрала,
Залишилась я зовсім одна.
2
Ніби сонця на небі нестало,
Ніби зорі погасли на мить
І душа кам"яною вже стала,
Тільки серце до болю щимить.
3
Тихо молиться бідная мати,
Та не плаче, бо сліз вже нема
І розраду нема кому дати
Лиш на Бога надія одна!
4
О, синочки мої дорогенькі!
Я ростила вас не для війни,
А коли постарію, рідненькі,
Щоб підмогою мені були!
5
Розлютився великий губитель,
Той, що сіє роздори й війну...
О, ГОСПОДЬ! ТИ є наш ВИЗВОЛИТЕЛЬ!
Протягни Ти нам руку Свою!
Амінь.
13.09.17.
55. Проминула i осiнь i лiто...
© Copyright: Ганна Горбатюк, 2018
Свидетельство о публикации №118020406470
Свидетельство о публикации №118020406470
Рецензии
Трогательно и душевно написано!
Пусть будет мир на земле!
Лариса Гапеева 09.02.2018 10:51 • Заявить о нарушении
Пусть будет мир на земле!
Лариса Гапеева 09.02.2018 10:51 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.