Лютому
у нас у Запоріжжі
тотальний, суцільний, уперто-сірий дощ.
Та лютуй уже, не скигли, -
Обійми снігами!
А дощити ти ще встигнеш -
Хай Зима ще з нами!
Дай цій Пані погуляти,
Дай в красі постати,
Будь їй справжнім третім братом,
Зимністю багатим.
Одягни знов в білі шати,
Начаклуй морози,
Дай хурделицям співати,
Кинь ці сірі сльози.
Хай всміхнеться сніжно-ніжно
Пані ще на троні,
Хай їй буде святом втішним
Срібло у короні.
Хай творить свої мережки
Казкою на кронах,
Хочу торувати стежку
В білому полоні.
Стримай примхи, братик-лютий,
Загнуздай свій норов,
Сніжністю свій дощ спокутуй,
Дай Зимі знов слово.
Хоча… скоро крига скресне,
А душа в надії -
Якщо дуже-дуже чесно, -
Про Весну вже мрію.
Свидетельство о публикации №118020403302