48. Весна проснулася!
Пташки щебечуть без кінця!
Просніться й ви, Планети люди
І оцініть любов Творця!
2
Його любов палає всюди:
В вечірній й ранішній зорі!
І не ступне нога нікуди,
Щоб не побачити її!
3
Блищить роса на ніжних квітах!
Це так вмиваються вони!
Деревам гріє сонце віття,
Щоб розпускатися могли.
4
А ось зозуля прокувала,
А там метелик пролетів...
Якби людина крила мала!
Напевно кожен би хотів!
5
Як птахи з легкістю кружляють
В голубоватій висоті!
Як бджілка радісно збирає
Нектар на квітці запашній!
6
Лиш трішки ранок заіскриться,
Дивлюсь, а бджілка уже тут!
Яка вона в нас трудівниця,
Хоча немає в неї рук!
7
У цім заклав Бог мудрість Свою,
Вірніше часточку її
І я з люб"язністю такою
Щасливою живу всі дні!
8
Бо люблю Бога і природу,-
Це все для мене Він створив!
А ще дав вибір і свободу,
Любов"ю з неба наділив!
9
О Слава Тобі, добрий Боже,
Що так турбуєшся весь час!
Віддячити Тобі не зможу
За всю любов Твою до нас!
10
Тобі я хочу заспівати,
Як пташка рання на весні!
Тебе я хочу величати,
В житті весь час і усі дні!
20.05.17.
Свидетельство о публикации №118020308594