Ви – кавова така, шановна пані...
Уся-уся... Суцільний аромат.
Я прагну потай кавове кохання,
очей глибоких кавовий карат.
Ви – кавова така, що я, мов юний,
готовий рвати квіти під вікном.
П'яніє серце кавовим відлунням.
І кавовим забутись хочу сном.
Ви – кавова... І кавові світанки
так щиро, ніжно вже намріяв я...
Я каву запашну подам Вам зранку –
Вам, невимовно кавова моя...
Ви - кавова така, шановна панi...
© Copyright: Миклош Форма, 2018
Свидетельство о публикации №118020307007
Свидетельство о публикации №118020307007
Рецензии