Благослови небо
освіти сонце,
спаси, Боже наш
і синів і дочок.
Прийди весно,
весно прекрасна,
неси мені казку,
даруй мені ласку,
омий спів пташиний
рани дитині,
яка горе знає,
але не страждає,
хай та дитина,
трудиться невпинно,
хай часу не гає,
Творця величає,
піснею своєю,
добро дарує,
Господа славить,
Його Творіння.
...Боже благословіння
на його дітях,
квітучих вітах,
шовкових травах,
зелених гаях,
в золотім сіянні
на хлібному полі,
на синьому морі,
на горах високих,
на долах широких,
зі Світлими силами,
з днями щасливими,
з натхненними мріями,
весняними стремліннями...
Цей вірш- ще не закінчився,
він ще пишеться,
нашими ділами,
нашими піснями...
(експромт)
...Не знати нам напасті,
не бачити пропасті,
не бачити голоду,
не знати нам холоду,
коли Господь з нами
говорить святими піснями,
тими, що зцілюють,
тими, що надихають.
Слався, Творець, поетами,
твоїми натхненними дітьми,
які тебе у серці мають,
любов"ю слова звеселяють,
світлими думками,
не розрушеними штормами,
любові натхненням,
в приході мирної днини,
щасливої родини,
щоби в сім"ї вільній
від чуждого володіння,
всі ми насилля не знали,
Тебе, Всевишній, славили,
щоб з чистими помислами
звеличитись ділами,
не знаючи лихоліття,
зігріваючись тим літом,
що у душі плекаємо,
світу добра бажаємо,
без війни між народами,
без лютого холоду,
без безвір"я і голоду,
без смертей і ненависті,
щоби жити у щасті,
щоби щастя писати,
щоби пісні співати,
а не по митарствах блукати.
Зціли, Господи, рани,
тим, хто за нас страждає,
хто тепер воює
за Україну святую,
хто за її об"єднання,
в кого високі прагнення,
хто не злякався страждання,
хто ворога в лице знає,
свободу захищає.
Пошли, Господи, з"єднання,
там, де розмежування,
там, де гримлять снаряди,
де гинуть солдати...
візьми їх душі грішні
у свої краї затишні...
..Зігрій у своїй Долоні,
тих, хто був у полоні,
пошли швидкого зцілення,
пошли світлого мислення,
зігрій святою вірою,
запали серця надією,
наділи своєю любов"ю,
щоб обновитись здоров"ю,
щоби вони знали
Господа і не страждали,
після знущань ворога,
після його опіків.
після його катування,
після нещадного змагання
володіти чужою долею,
забрати хліб з солею,
тими, що зовуться святою вірою,
світлою і не тлінною,
яка зоветься совістю,
чистого серця повістю,
цієї, що буде читати
і понесе у свою хату,
та буде з нею лиш жити,
і щастя для миру просити,
усьому славному людству,
усьому земному пространству,
простіру без злості,
де завжди світлі сили,
полум"яні серця та Господнє спасіння...
2015Р.
Свидетельство о публикации №118020310893