Щось завадило вмерти...
Чи доля...
Чи колір...
Чи вітер...
І не те, щоб сумую...
Скоріше - радію!..
Та ось...
Відтепер я не знаю, куди себе далі подіти
в цьому темному світі, де все, що хотілось, вдалось...
Невеличке кафе на такому знайомому розі
перекопаних вулиць, затятих у страху вузли,
переконливо бреше про ту, що стоїть на порозі
незбагненних бажань між «навіщо», «чому» і «коли»?..
І у дотиках снів я до неба чужого звертаю,
примітивно всміхнувшись годинам на правій руці...
Щось завадило вмерти на стежці між пеклом і раєм.
Чи блакить...
Чи весна...
Чи сльоза на коханій щоці...
Спасiння
© Copyright: Александр Ноцкий, 2018
Свидетельство о публикации №118020103219
Свидетельство о публикации №118020103219
Рецензии
Це неймовірно. Я цієї ночі була за півкроку і... хтось завадив...
Не Просто Скрипка 01.02.2018 13:30 • Заявить о нарушении
Не Просто Скрипка 01.02.2018 13:30 • Заявить о нарушении