Нiч, на кiнчику
Ніч, на кінчику. Встаю.
Біля вікна, один стою.
І смужка неба, зажевріла,
Душа до неї полетіла.
Скоро сонечко зійде,
Нам новий день, всім приведе.
Стою. Чекаю. І не знаю,
Кого я нині виглядаю.
Вже тіні поховались,
Може сонечка, злякались.
На Душі – лагідно, спокійно,
І гармонійно та надійно…
07:20.01.02.2018.
Свидетельство о публикации №118020102606
Елена Ра 2 01.02.2018 18:01 Заявить о нарушении
Як приємно, в цім, стихиру(не путати, зі стихійним) безбережному морі,
відчути споріднену тобі душу, отримавши вісточку. Дякую, Вам!
Скажу за себе, якось не думав, весь світ обіймати, а от кохану жінку, то дуже приємне дійство. Посміхаюсь трохи, на це признання.
Мені також, дуже, дуже подобається час, коли тільки починаються новий день. Пам'ятаєте у нашого Кобзаря: Світає, край неба палає, соловейко в темнім гаї...
От і сьогодні, як тільки глянув, ранком за вікно, то і з'явилися
вищенаписані рядки...
Гарного Вам, настройового вечора. А Ваш, маленький скрипаль, хай порадує
чарівною мелодією!
З теплом і повагою,
Михаил Онищенко 01.02.2018 20:30 Заявить о нарушении