В твоїм сні, на малому шматочку,
Білим лебедем знову приснюсь.
Ти відчуєш в медовім ковточку
Як на тебе крізь ніч я дивлюсь.
Я привиджусь у спогадах літа,
Бо й моя не байдужа душа.
Не змовкають ще й досі трембіти,
Терпкість душ нас обох не лиша…
Я зайду в твій тривожний неспокій,
І здійму золоту курявУ,
Бо я й досі в задумі глибокій
Пережитим минулим живу.
Я приснюсь, коли яблука спілі
Трусить ніч малиново-сліпа,
І зимою, як злі заметілі,
І весною, як дощ накрапа…
В твоїм сні у мізернім сюжеті
Я наснюсь, як бувало, колись…
Ще дзвенять ті осінні сонети, -
Тільки й ти мені, прОшу, приснись.
Приснись
© Copyright: Татьяна Лисненко, 2018
Свидетельство о публикации №118013111938
Свидетельство о публикации №118013111938
Рецензии