Марудний дощ із присмаками чвар,
З небес звисають срібні батоги..,
Про зиму нам говорить календар,
Але чорніють злякані сніги.
Зими б і снігу, без таємних зрад,
А вечір зігрівала щоб свіча…
Під блиск лінивих стомлених лампад
Твого б мені надійного плеча…
І щоб для нас – січневий зорепад,
Щоб серце билось, начебто пташа.
Щоб за вікном зітхав казковий сад,
А ти мене й на мить не залишав…
Але дощить… Хоч ми ждемо чудес,
І спільне нас бажання перейма,
Ми погляд шлем у синяву небес:
-Ну де ж сніги? Де зимонька-зима?
Тепла давно вже згорнутий гамак,
Забулись літа усмішки ясні..,
Зима з дощем – аж приторна на смак,
Прошу, пробачте, людоньки, мені.
***
Зимний дождь
© Copyright: Татьяна Лисненко, 2018
Свидетельство о публикации №118013111878
Свидетельство о публикации №118013111878
Рецензии