Не губіть стежину, що веде додому,
Не цурайтесь діти рідного порогу.
Хоч і не палац там, а звичайна хата,
Та чекають рідні - ваші батько й мати.
Щоб лелеки вили щовесни гніздечка
І спокійне билось у батьків сердечко,
Щоб онуків рідні голоси дзвеніли
І сади вишневі пишно зеленіли!
Не губ ть стежину
© Copyright: Александр Цихач, 2018
Свидетельство о публикации №118013111583
Свидетельство о публикации №118013111583
Рецензии