Колиска мого сина

Для тих, кому в житті потрібні
І день, і ніч, і кожну мить,
І кожен подих щирий вдяки,
Тому, для кого хочеш жить,
Хто ладаном святим скропляє,
Твоє, але для них буття,
Хто кожну хвильку виглядає
Лише тебе в густих житах...
У тих житах, де перепілка
Дітей уводить у життя,
У тих житах, де кожна думка,
Лиш для снаги, для майбуття,
Поляни білі там ромашок,
Омиті соками небес,
І чисті очі там волошок,
Що просяться вінком до кіс...
...Отам душа твоя, Вкраїно!-
-Отам з тобою я живу!
Отам колиска мого сина!...
...І я на човні там пливу...
Навколо – лиця, лиця, лиця...
В блакитну даль тече потік,
Франко, Шевченко, Українка-
У вічі дивляться мої...
Спаси, мій Боже, Україну!
Творіннями твоїх дітей,
Будь з нами кожної хвилини,
І освяти нам кожний день,
Благословен Ти у діяннях,
Благословен насущний хліб,
Що шлеш Вкраїні для єднання,
Без помсти, без війни, та сліз...
Щоб совість нам не загубити,
Щоб ворог не подужав нас,
Шлеш душі наші наситити
Священним хлібом із небес,
Над Україною витає
Новий дух, світле майбуття,
Тече від краю і до краю
У наші душі, у жита.
А в тих житах – колиска сина,
А в тих житах – мої батьки,
А в тих житах горить калина,
Берізки тягнуться стрункі...
Нема зневіри – лише Віра,
Немає сліз – лише пісні,
І нерушима там Надія,
І зорі світяться рясні.
А ті жита – з крові солдата,
Що захищав тебе, земля,
Там білий лебідь – рідна хата,
Колише вишня немовля,
Немає зради – лише Вірність,
Нема розлук – лише Любов,
Серця засвічує духовність,
Що б’ються з небом в унісон.
Живи для нас, моя Вкраїно,
Тобі присвячує пісні,
Сім’я велика солов’їна,
Яка зросла на цій землі,
Свята, нескорена, єдина,
Наснаги – нам, тобі – пісні.
Співаймо разом, Україно!
Хай посміхнуться дні ясні!!
І в Новім Ієрусалимі,
Твоє появиться ім’я,-
І в Новім Ієрусалимі,
Зоря появиться нова –
Це матінка моя – Вкраїна,
Хай славиться твоя сім’я!
1997Р.