Казка на н ч

Раз козак Велике Вухо,

Та козак Велике Брюхо

Без балачок, без пісень,

Планували вільний день.

Перше, з ранку, із самого,

Злодія, хоча б морського,

Зав"язати в шість вузлів,

Та навчити добрих слів.

Далі, крізь глибокі нори,

Проповзти Чубаті гори,

Увійти в Свинячій ліс.

Там розбійник (щоб він скис!).

По обіді, ледь в півсили,

Натовкти вороже рило!

Щоб не мав дурних ідей,

Щоб не хрюкав на людей!

Чуэш, брате, каже Вухо,

Я б потилицю не чухав,

Якби нам нам розтринькав хтось,

Де живе Скажений Лось!

Бо у нього, кажуть, очі

Повертаються, як хочуть!

Кожним бачить щось своє.

В кого плюне, кого вб"є.

А кого підніме вгору,

Та підкине разів сорок,

Той побачить цілий світ!

Проживе п"ять тисяч літ!

Так, збираючись помалу,

Закусили добрим салом.

Раптом друзів взяв в полон

Непомітний тихий сон.

Сплять, він каже, звір та птиця.

І героям спать годиться.

Зранку є багато справ

В тих, хто вночі добре спав.