42. Як бережемо ми зiницю свого ока

Як бережемо ми зіницю свого ока,
Так бережеш мене Ти, Боже мій !
І я в житті своїм давно не одинока,
Бо є у мене Ти - ДРУГ і ПОРАДНИК мій!
            2
Твої слова мені глибоко в серце сіли,
Проникли і до тіла й до душі,
Щоб завжди так було, я би хотіла!
Тоді буду щаслива я всі дні.
            3
Мене Ти проводив через усі скорботи
І знаєш тільки Ти, чому їх допускав,
Та не зважаючи на всі земні турботи,
Мене Ти зберігав і сили подавав
            4
І утішав і підкріпляв у горі,
Завжди всесильну руку бачила твою
І ніби в вічність канули всі муки,
Бо виявив до мене Ти любов свою!
            5
Я дякую, що наділив терпінням,
Що дочекалася оцих щасливих днів,
Дай всі Твої виконувать веління,
Щоб бути в небі, нерахуючи років!
            6
О, славний час! Коли же він настане?
Не зна ніхто, лиш чути кроки ті,
Та знаю твердо, перед Богом в славі стане,
Лиш той, хто виконав веління всі святі!

          Амінь.
                15.04.17.