Юрко Издрик. Это странно всё так...

                ***
это странно всё так - между нами ведь не было близости
только нас километры да условные делят барьеры
а в объятьях твоих я качался бы как в колыбели
но на браме* замки и закрыты все парки и скверы
и ничто не рифмуется - двери не входят в проёмы
и маршруты дорог и сеансы подчёркнуто разные
даже кровь и любовь мы разлили по разным объёмам
даже слово и вскрик всё никак не ложатся на праздник
это странно всё так
ежедневно -
и - нощно -
и вечно
из тебя мне не выйти как пропойце - из злого запоя
и хватаю как рыба я воздух -
испуганно
слабо:
дай вдохнуть мне тобою
дай ещё раз вдохнуть мне тобою

                брама* - ворота

                ***

це так дивно - між нами ніякої близькості
тільки ці кілометри і різні умовні бар"єри
ув обіймах твоїх я гойдався би наче в колисці
але замкнуто брами зачинено парки і сквери
і ніщо не римується - двері не входять в одвірки
і маршрути в квитках і сеанси підкреслено різні
навіть кров і любов ми розлили по різних пробірках
навіть слово і зойк все ніяк не вкладаються в пісню
це так дивно усе
бо щоденно
щонічно
ніколи
не виходжу із тебе як не виходять з запою
і хапаю мов риба повітря -
налякано
кволо:
дай дихнути тобою
дай ще раз дихнути тобою