А душа без Ісуса
У снігах, у спокусах
І замерзне, й зів'яне і нема вороття...
Її сніг не жаліє, ні вітри-буревії,
Бідну душу жбурляють по дорозі життя.
Та Господь зАвжди поруч!
В Нім душі лише поміч,
Душу Він лиш зігріє у обіймах Своїх.
Бо в Христі - її захист,
І підтримка, і радість.
То ж довірся Ісусу, збереже тебе Він.
Захистить і від вітру,
Збереже Він і цвіт твій,
Допоможе спокуси на шляху обійти.
Бо за тебе помер Він,
Досконала Він жертва,
Кров святую проливши на Голгофськім хресті.
Кров свята омиває,
Від гріхів очищає,
Коли ти в покаЯнні впадеш перед Ним.
І з тих пір ти -дитина
Божа, ніжно любима.
І твоєю сім'єю стануть Батько і Син.
...Тій душі, що з Ісусом,
Не страшні вже спокуси,
Бог її через бурі пронесе на руках.
Вже для Бога цвістиме,
Ближнім радість нестиме,
Не загине ніколи ні в вітрах, ні в снігах.
А душа без Iсуса...
© Copyright: Горбатюк Надежда, 2018
Свидетельство о публикации №118012307499
Свидетельство о публикации №118012307499
Рецензии